Список номер 10 … 1. Чипси та картопля фрі
Відомий крилатий вислів говорить, що “все приємне в цьому світі або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння”. Картопля, смажена в олії, не порушує закон і межі моралі, але, являючи собою ударну дозу крохмалю і жирів. Неминуче призводить до набору ваги, якщо включити таку кулінарну “вишуканість” до повсякденного меню.
Однак зайва вага — дрібниця в контексті інших проблем зі здоров’ям, якими загрожують представлені страви. Та й шкоду, завдану сучасними чипсами, навряд чи можна записати на рахунок картоплі — адже сьогодні вони готуються з пшеничного та кукурудзяного борошна і суміші крохмалів, у тому числі з генномодифікованої сої. Додайте до цього всілякі “смаки” — бекону, сметани та сиру, червоної ікри і навіть (!) “смаженої картоплі”. Зрозуміло, всі вони є компонентами з лінійки E — харчові ароматизатори та підсилювачі смаку.
Зокрема, особливо улюблений виробниками Е-621, він же глутамат натрію. Цей токсин, впливаючи на нервову систему людини, може “зробити” смачною і бажаною навіть найнепотребнішу їжу і більше того — прищепити до неї залежність, подібну до наркотичної.
Потреба, і цілком реальна, а не вигадана, може «вселити» й картопля фрі. Вона, щоправда, готується зі справжньої картоплі, тільки «генно покращеної» — рівної, гладкої, з великими бульбами, щоб полегшити процес очищення. Порізавши на скибочки, її обдають паром (звідси цей практично недосяжний у домашніх умовах ефект хрусткої скоринки при м’якій серцевині), заморожують і вже в такому напівфабрикатному вигляді відправляють у мережі швидкого харчування.
Там же скибочки обсмажують в олії, а точніше суміші олій для фритюру, куди входить комбінований «коктейль» жирів, що включає пальмову та кокосову олію. Така суміш коштує чимало, зате, залита одного разу, може використовуватися до 7 днів без прогіркання.
За цей час у ній утворюються акролеїн, акриламід, гліцидамід — продукти розпаду жирів і сильні канцерогени, тобто речовини, що спричиняють появу ракових пухлин. До речі, в одній порції картоплі фрі, при її порівняно невисокій для фастфуду поживній цінності в 273 ккал на 100 грамів (тобто приблизно 340-390 ккал на «стандартну» порцію), міститься близько 30 грамів ось такого «багаторазового» жиру. Здавалося б, ну що таке 30 грамів?
Щоб візуалізувати цю кількість, уявіть: в одній столовій ложці вміщується приблизно 15 грамів олії, таким чином, апетитну хрустку картопельку ми наче присьорбуємо парою ложок олії з канцерогенами. Середня ж норма споживання жирів на добу – 90-100 грамів, а вони, як і решта нутрієнтів, у тій чи іншій дозуванні містяться практично в усіх продуктах харчування.
Лікарі б’ють на сполох — і не тому, що, харчуючись чипсами та картоплею фрі, ви скоро не зможете застебнути улюблені джинси. Підвищений холестерин, бляшки в судинах, атеросклероз, небезпека інфарктів та інсультів, дегенеративні зміни печінки, погіршення статевої функції у чоловіків і, головне, розвиток ракових пухлин, причому не тільки в шлунково-кишковому тракті — всі ці наслідки прихильності до фастфуду спостерігаються вченими в США вже майже 70 років.
У Росії індустрія швидкого харчування розквітла буйним цвітом трохи більше 20 років тому, в постперебудовний час. Сьогодні і «дефіцит», і «лихі 90-ті» вже позаду — на жаль, сімейні свята досі супроводжуються походом у ресторан швидкого обслуговування, а вечірній відпочинок з переглядом фільму передбачає пакетик чипсів під пахвою.
2. Бургери та хот-доги
Описаные вище побічні ефекти можна віднести і на рахунок “швидких” бутербродів. Однак тут, окрім смаження в олії, ситуація ускладнюється “м’ясною складовою”. Щоб білка вистачало на всіх охочих швидко й ситно перекусити, корів, свинок і рибок розводять у промислових масштабах промисловими ж методами. З використанням спеціальних комбікормів (іноді — на анаболіках) для швидкого збільшення ваги.
До речі, завдяки такому м’ясу й рибі, що прописалися в нашому меню, ми стаємо на рідкість стійкими до дії антибіотиків, коли вони дійсно потрібні. Тобто коли ми хворіємо. На тлі цього висока калорійність страви і той самий холестерин здаються і зовсім дрібницями.
Хот-дог
Далі — більше. До вельми сумнівного білка додають всюдисущу сою, глутамат і ще цілий спектр Е-компонентів: консервантів (щоб котлета могла зберігати товарний вигляд роками), стабілізаторів і синтетичних барвників. Ці добавки подразнюють нашу травну систему, притуплюють відчуття насичення, змушують їсти більше й частіше. Шлунок розтягується, і вже без допомоги з боку “Е-шок” починає вимагати продовження банкету.
Здавалося б — булка, котлета, лист салату, ну, сир, ну, майонез. Але, погодьтеся, бургер, приготований з домашніх продуктів, зовсім не схожий за смаком на свій “ресторанний” аналог. Адже в кухонному арсеналі ми, на щастя, не маємо тих харчових добавок, якими пічкають м’ясний фарш на потоковому виробництві. А саме вони й змушують нас повертатися до точки харчування знову і знову, підказуючи, що вдома не так смачно.
3. Ковбасний ряд і консерви
Описані “м’ясні кошмари” були б справедливі й щодо ковбас, якби в їх виробництві використовувалося лише натуральне м’ясо. Однак сюди варто записати ще й небезпеки прихованого жиру. Адже навіть найнатуральніший продукт із числа сосисочних складається, в основному, зі свинячих шкурок і сала. Шкіра, хрящі, субпродукти та м’ясні залишки, плюс 25-30% трансгенної сої і, зрозуміло, консерванти, стабілізатори, загусники, емульгатори, антиоксиданти, харчові барвники, ароматизатори. Такий приблизний склад будь-яких ковбас, незалежно від сорту та марки виробника.
Консерви ж узагалі, по суті, — мертвий продукт, що зберіг свою відносну харчову придатність виключно завдяки “розчину” з “Е-шок”, оцтової кислоти, цукру і, звісно, величезної кількості солі (при потребі людини в 6-10 грамах натрію-хлору на день всього 100 грамів консервів містить у середньому 15 грамів солі).
4. Локшина та пюре швидкого приготування
Яловичина, курка, креветки, гриби, плюс практично спагеті з майже що соусом — так по-королівськи пропонують пообідати, повечеряти й поснідати виробники чудо-їжі з пакетиків. І це — якраз той випадок із “безкоштовним сиром”. Безумовно, було б дуже зручно залити окропом на 3-5 хвилин вміст пластикового стаканчика — і вуаля! Отримати фактично італійську пасту, феттуччине або ризото. По факту ж ми отримаємо гарячий (для швидшого засвоєння) “мікс” з усіх можливих харчових добавок і абсолютний нуль користі.
При систематичному вживанні таких “комбікормів” в організмі руйнується система — він наче й отримав їжу та калорії, але в них було занадто мало дійсно потрібних йому для нормального функціонування речовин. Позбавлений живлення, скоро він посилає сигнали SOS мозку, і ми знову відчуваємо, що хочемо їсти.
Не зайвим буде нагадати, під якими кодами на упаковці продукту ховаються ті чи інші помічники виробників: консерванти (можуть спричиняти рак, нирковокам’яну хворобу, руйнування печінки, харчову алергію, розлад кишечника, кисневе голодування, порушення артеріального тиску) – Е з 200 по 290 і Е 1125. Стабілізатори і загусники (рак, захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок і печінки) — Е 249-252, Е 400-476, Е 575-585 і Е 1404-1450. Емульгатори (рак, розлад шлунка) — Е 322-442, Е 470-495.
Антиокислювачі (захворювання печінки і нирок, алергічні реакції) — E300-312 і E320-321. Пищеві барвники (рак, захворювання ШКТ, печінки і нирок, нервові розлади та алергічні реакції) — Е 100-180, Е 579, Е 585. Підсилювачі смаку (нервові розлади, ушкодження мозку) — Е 620-637.
Заради справедливості, варто зазначити: існує скромний список добавок, які вважаються нешкідливими і навіть корисними для здоров’я – його, за бажанням, легко знайти на просторах інтернету.
5. Майонез і кетчуп
Ці “чарівні” соуси, що традиційно супроводжують більшість страв фастфуду, можуть і найкориснішу їжу перетворити на отруту. Кетчуп, окрім стабілізаторів, емульгаторів і консервантів, містить хімічні барвники і майже на п’яту частину складається з цукру. Такий дресинг чудово приховує природний смак навіть найнеапетитніших, а то й просто зіпсованих страв — недарма кажуть, що “з кетчупом можна з’їсти все”.
Майонез же є носієм так званих трансжирів — ізомерів жирних кислот, здатних обманювати наш організм, вбудовуючись у біомембрани клітин замість натуральних омега-3 та омега-6-жирних кислот. Трансконфігурації призводять до онкогенезу, атеросклерозу, збільшують ризик розвитку цукрового діабету і, м’яко кажучи, погіршують імунітет — заважають роботі ферментів, що стоять на варті нашого організму. Додаткову небезпеку несе пластикова упаковка, куди з метою економії часто розливають майонез, — оцет, що міститься в соусі, має суперздатність витягувати з неї канцерогенні речовини. Вгадайте, куди вони потрапляють.
6. Шоколадні батончики, льодяники та жувальні цукерки
Без небезпеки нажити собі діабет, онкологію, ожиріння, остеопороз, проблеми із зубами та алергічні реакції людина може з’їдати максимум 50 грамів цукру на день. Ця найвища межа норми — приблизно 10 чайних ложок. Але не варто забувати, що окрім “чистого” цукру, який ми кладемо в чай або каву, глюкоза із сахарозою чатують на нас, скажімо, у тому ж кетчупі. Або в йогурті.
Та мало де: варто почитати склад звичних продуктів, підрубрику в графі “вуглеводи” — і стане очевидно, як сильно ми перевищуємо дозволену ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) норму, навіть без допоміжних матеріалів у вигляді шоколадок, карамельок і тортиків (до речі, останні — ще один ідеальний носій трансжирів, поряд із майонезом).
Ці продукти — володарі найвищих глікемічних індексів, тобто цукор із них засвоюється практично миттєво. При цьому жодних корисних речовин вони в собі не містять – на відміну від таких глікемічних лідерів, як мед і сухофрукти. Більше того, яскраві льодяники, цукерки в глазурі та жувальні мармеладки з усілякими смаками взагалі навряд чи можна назвати “продуктами харчування” — це скоріше суміш підсолоджувачів і цукрозамінників, стабілізаторів, загусників і желюючих, емульгаторів, антиоксидантів і харчових барвників.
7. Солодкі газовані напої та соки
До речі про норму споживання цукру на день — в одному літрі коли міститься приблизно 112 грамів цукру та близько 420 калорій (при тому, що добова норма споживання у більшості людей вкладається в 2000-2500 ккал). Додамо до цього кофеїн, барвники та “вимиваючу” з організму кальцій ортофосфорну кислоту, плюс вуглекислий газ, який дозволяє ще швидше розподілити шкідливі компоненти по тілу.
Газовані напої у “лайт”-варіанті вважаються більш прийнятними, як не шкідливі для фігури. Однак, при нульовій калорійності, вони містять замінники цукру — в основному, аспартам, який розпадається на формальдегід (канцероген класу А), метанол і фенілаланін (токсичний у поєднанні з іншими білками).
Він погано змивається слиною, подразнює слизову рота і знову і знову провокує спрагу – щоб позбутися приторного післясмаку. Та й нешкідливість для фігури вельми сумнівна – газована вода сприяє утворенню целюліту, а в довгострокових перспективах для любителів напоїв “лайт” значиться порушення обміну речовин.
Сік
Але якщо щодо газованої води, загалом, ніхто й не плекає ілюзій, то стосовно «пакетованих» соків чомусь дуже сильна настанова не лише про їхню нешкідливість, а навіть про користь для здоров’я. Однак за винятком вуглекислого газу їхній склад майже ідентичний складу солодких газованих напоїв. В одній склянці апельсинового соку з пакета — приблизно шість чайних ложок цукру, в одній склянці яблучного — приблизно сім.
Безперечно, яблука й апельсини й самі по собі містять цукор, але не тільки — вітаміни та харчові волокна стають приємним бонусом, та й глюкоза вже не всмоктується в кров з такою блискавичною швидкістю. Пакетовані соки такими плюсами не володіють — відновлені з концентрату й на заздрість довговічні, вони можуть різнитися вартістю залежно від «розкрученості» марки, але залишаються все такими ж шкідливими для здоров’я.
8. Попкорн
Сама по собі кукурудза жодної небезпеки для здоров’я не становить — так, вуглевод, так, містить крохмалі, і калорійність для рослинної їжі чимала — близько 330 ккал на 100 грамів продукту. Зате вона містить клітковину й ще масу корисних речовин — вітаміни А, С, Е, тіамін, ніацин, фолієву кислоту, залізо, калій, магній, фосфор, цинк.
Словом, якби попкорн являв собою просто смажені зерна кукурудзи — не бувати йому в рейтингу найшкідливіших продуктів. Але все змінюється, коли приходять вони — олія, сіль, цукор, карамелізатори, барвники, підсилювачі смаку, ароматизатори. До речі, доза солі в класичному солоному попкорні зашкалює так, що жодним чипсам і не снилося, — а це загрожує, як мінімум, підвищенням тиску й порушенням роботи нирок. Ну і харчова цінність попкорну завдяки всіляким добавкам зростає в середньому до 500 ккал на 100 грамів.
9. Алкоголь
Дегенеративні порушення в корі головного мозку, руйнування печінки, онкологія, генетичні мутації — про шкоду алкоголю для організму людини, здавалося б, усім добре відомо. Люди, які п’ють, живуть у середньому на 10-15 років менше, і якість цього життя вельми низька — крім вищезазначених проблем зі здоров’ям, їх переслідують порушення психіки, депресивні стани. 1/3 усіх самогубств (і, між іншим, 50% аварій) відбувається у стані алкогольного сп’яніння.
Навіть у зовсім малих дозах алкоголь заважає засвоєнню вітамінів. Крім того він дуже калорійний сам по собі — 7 ккал на 1 грам (для порівняння, харчова цінність чистих білків і вуглеводів — 4 ккал на 1 грам). І головна небезпека — межа між “вживанням” і залежністю дуже хитка, її легко перетнути, навіть не помітивши цього.
10. Низькокалорійні та знежирені продукти
“Легкі” тортики, творожні десерти, йогурти та майонези лише здаються другом і помічником людей, які стежать за своєю фігурою та холестерином. Насправді ж саме зниження вмісту жиру в продукті з лишком компенсується підвищенням частки вуглеводів — крохмалів, цукрів і цукрозамінників, про шкоду яких ми вже говорили.
Таким чином, захоплення продуктами в “лайт”-версії якраз і сприяє ожирінню — харчові добавки в них гальмують обмінні процеси, а то й узагалі призводять до “вуглеводних збоїв”, коли організм, готовий розщеплювати глюкозу, раптом виявляє, що йому підсунули якийсь цикламат чи аспартам. Не останню роль тут відіграє й психологічний момент — якщо продукт “легкий”, отже, його можна з’їсти в 2-3 рази більше без докорів сумління (і без відчуття насичення).
Ще одна негативна сторона захоплення виключно обезжиреними продуктами — авітаміноз, адже деякі життєво важливі вітаміни (А, D, Е і К) є жиророзчинними. Кальцій з обезжирених молочних продуктів також не засвоюється.
До речі, про “корисне” і “дієтичне”: один стаканчик магазинного йогурту – не важливо, якої марки і з якими наповнювачами – містить приблизно три ложки цукру. А ще стабілізатори, загусники, антиоксиданти і ароматизатори. Особливо небезпечні йогурти “з шматочками живих фруктів” — для кращої збережності ці самі фрукти, які навіть язик не повертається назвати “живими”, піддаються стерилізації шляхом радіоактивного випромінювання.
Міфи ж і легенди про чудо-бактерії, які преспокійно живуть у йогуртах по півроку і, будучи все-таки з’їденими, минають солянокисле середовище шлунка, добираються до кишечника, де починають активно допомагати місцевій мікрофлорі — не більше ніж успішний рекламний хід. Безперечно, йогурти з корисними бактеріями існують і їх навіть можна знайти в дорогих магазинах (а ще краще — зробити вдома самим), але їх термін зберігання не перевищуватиме трьох днів.
Приблизно 900 років тому перський поет Омар Хайям, який здобув безсмертя як автор глибокодумних статусів у соцмережах, проголосив одним з головних життєвих правил таку заповідь: “Ти краще голодуй, ніж що попало їсти”. На жаль, сьогодні занадто багато продуктів можна віднести до цієї графи “що попало”. Але й людський організм не такий простий — великі шанси, що, звиклий більшу частину часу харчуватися відносно “правильними” стравами, зрідка потраплену в нього “отруту” він виведе самостійно і без шкоди для здоров’я. Справа за малим — привчити себе до простої та корисної їжі, і тоді “ворог не пройде”.
Коментар дієтолога, лікаря вищої категорії, кандидата медичних наук, головного спеціаліста центру естетичної медицини
На сьогодні Всесвітньою організацією охорони здоров’я визначено щонайменше десяток найшкідливіших продуктів у світі. Чому? Перше і найголовніше — те, що більшість із цих продуктів у своєму складі має так звані трансжири, тобто рослинні жири, які з метою збільшення термінів зберігання продуктів і покращення смаку піддаються особливій термічній обробці й перетворюються на тверді. Називаються ці жири гідрогенізованими і мають трансконфігурацію хімічної структури.
Доведено, що саме трансжири на сьогодні є головними винуватцями смертності від серцево-судинних захворювань — оскільки сприяють підвищенню рівня “поганого” холестерину. Є дослідження про те, що вони сприяють ожирінню, збільшують ризик розвитку цукрового діабету, раку молочної залози, знижують кількість чоловічих гормонів у представників сильної статі й мають низку інших негативних наслідків. У країнах європейського союзу наразі встановлено закон, згідно з яким у продуктах харчування не допускається наявність і слідів трансжирів, як найшкідливіших для життя людини.
У нашій країні з 1993 року й досі зберігається закон, згідно з яким допускається вміст трансжирів до 8%. Саме тому наша країна стоїть на 153-му місці за середньою тривалістю життя населення і на першому місці за смертністю чоловічого населення.
Другою найшкідливішою позицією є цукри й особливо цукрозамінники, такі як аспартам. Знову ж таки в цивілізованих країнах багато цукрозамінників категорично заборонені у складі харчових продуктів, насамперед напоїв. Аспартам — цукрозамінник, який за результатами численних наукових досліджень належить до продуктів, що справляють наркотичний вплив на певну структуру мозку, який призводить до зміни стану психіки, зниження рівня інтелекту, порушення пам’яті та якості засвоєння будь-якої інформації. Подібний руйнівний вплив він справляє і на структуру печінки.
Попкорн
ГМО: що це таке і чи варто боятися
Практично всі перелічені “шкідливості” містять генномодифіковані композиції. ГМО — результат технічного прогресу. Вони були створені з добрими намірами для оздоровлення суспільства — білки тваринного походження замінюються на рослинний білок, який нібито має ту саму поживну цінність і не шкодить здоров’ю.
Однак за останні 30 років клініцисти помітили, що суспільство не стало здоровішим, а ураження, наприклад, щитоподібної залози населення світу зросло з 4 до 72 %. Та й кількість пацієнтів, які мають тяжкі форми захворювань, не зменшилася. Як відбувається мутація в геномі продуктів, що піддаються усвідомленій модифікації, достовірно не знає ніхто. І ці трансформації можуть призвести до глибокої зміни особистості, розуму, функціонування організму та стану здоров’я загалом.
Недарма в усьому світі ГМО-продукти заборонені дітям до 12-річного віку, вагітним, людям зі змінами гормонального фону. Але в рамках маркетингового ходу наявність генномодифікованих композицій у продуктах харчування найчастіше замовчується.
Тепер про глутамат натрію — E621. Натуральна глутамінова кислота — основний елемент живлення нашого мозку, що підвищує інтелект, лікує депресію та імпотенцію. Водночас це — збуджувальний токсин, який знищує нейрони головного мозку. Тобто він — медіатор, який дозволяє мозку працювати, але одночасно і є його вбивцею. А річ лише в кількості цього підсилювача смаку, який споживає протягом життя населення нашої країни.
Здавалося б, парадоксально: підсилювач смаку був відкритий ученим Кікунае Ікеда, який виявив наявність глутамату натрію в сушених водоростях. 1909 року той самий учений запатентував своє відкриття, яке позначив як “душа смаку”. Це був натуральний продукт, в основі якого містилася глутамінова кислота. З 1950 року його почали додавати практично до всіх продуктів харчування як підсилювач смаку. Наразі промисловість використовує мільйони тонн глутамату натрію в усьому світі і, зрозуміло, це вже не натуральний продукт, а хімічно створений.
У 50-х роках XX століття глутамат натрію використовувався в окремих диспансерах як психотропний засіб для лікування деяких психічних захворювань. Важливо, що він не лише змінює стан психіки, а й притупляє відчуття насичення іншими, здоровими продуктами харчування, і викликає до них деяку ідіосинкразію, тобто підвищену чутливість.
Більше того, виникає залежність від продуктів харчування, що містять цю добавку. Адже напевно всі помічали, як тягне людей, особливо дітей та підлітків, до різних фаст-фудів, які так широко пропонують свої послуги по всьому світу, і як часто смачна ковбаса та ресторанна їжа.
Можна й далі перелічувати “достоїнства” шкідливих продуктів харчування, всім їм бракує одного напису на етикетках — рівно того, що є на сигаретах: “цей продукт небезпечний для вашого здоров’я”. Чому ж вони представлені на прилавках? По-перше, тому що дають населенню можливість бути ситим, що зручно для держави. По-друге, це великі гроші. Тому прогнози на майбутнє невтішні — очевидно, перелічені шкідливі продукти продаватимуться завжди.
Привіт! Чудова медитація! Дякую, Вікторіє! Візьму за правило слухати її перед сном, щоб обнуляти стреси.
Людина з розповіді, швидше за все, чоловік. Вони більше схильні до залежностей. Жінки теж, звісно, схильні. Але вони, як правило, найчастіше беруть себе в руки й борються)))
Смачних продуктів: 22, корисних: 16