Віщий сон Чоловічі сльози

Віщий сон Чоловічі сльози

– Слухай, якась маячня мені привиділася. Поїхав я на вихідні з ночівлею на риболовлю. Все як завжди – тиша, спокій, нікого навколо. А ти знаєш, для мене це головне.

Розвів багаття – юшку поставив, пішов берегом – перемети перевірив, заліз у намет – матрац, спальний мішок, подушка з гусячого пір’я. Висушив, провітрив, до ночівлі приготувався. Коротше – все, як я люблю. І ще, щоб телефон «не брав». Немає мене ні для кого!

Це я розумію – відпочинок і для душі, і для тіла. Поки вік до тридцятика тікав, у кайф були і ресторани, і дівчата. Компанії, світло, музика, дівчатинка … Всіх любив: і біленьких, і чорненьких, і маленьких, і крупненьких…А тепер, у сорок два, хочу спокою. Тиші.

Щоб не ліз до мене ніхто, не чіпав мене і ні про що не просив. Це, звісно, так, між нами…

Коротше, повечеряв, багаття до вугілля догоріло – і пішов я спати. На один бік ляжу – не можу заснути. На другий – те саме. Не йде сон – хоч трісни. Я, як дебіл, разів п’ять баранів почав рахувати, не допомогло.

Психонув, виліз з намету, пішов до багаття і підкинув гілок. Сиджу, дивлюся на вогонь, а сам про себе думаю:

– Їжджу на це місце багато років підряд і не помічав, що тут так шумить вода. Може, течія змінилася? Такі сплески, ніби вода об щось ударяється. Але берег тут пологий, та й човнів немає.

Далась мені ця вода, думаю, треба йти спати. За пару годин світанок, а я ще й не заснув.

Пішов у намет, заліз у спальний мішок, застебнув замки, влаштувався…заплющую очі і крім цих сплесків нічого не чую. Намагаюся про щось інше думати – ніфіга.

Віщий сон чоловіка: Віщий сон Чоловічі сльози

Ти уявляєш? Щоб я не міг заснути через воду? Та зі мною в житті нічого подібного не було. Мені тільки голову на подушку покласти, і я сплю!

Знаєш, я в той момент не мозком, а чимось усередині себе розумів, що в цих звуках є сенс. Це, як якби мене кликав хтось. І я ж тепер розумію, що це не випадково все було!

Коротше, не витримав я і пішов дивитися, де це вода так плескається. І коли я побачив, я скажу тобі чесно, у мене мороз по шкірі…пройшов.

Там на березі лежить багато повалених дерев, і за одне з них зачепилася собака. Здорова вівчарка. Я, звичайно, не роздумуючи, поліз у воду, почав її витягувати. Вона, не знаю як, заплуталася в мотузках, а мотузки зачепилися за дерево. Вилізти по дереву не може – лапи застрягли, і пливти далі не може – мотузки тримають. Ось поки були сили – вона борсалася, а мені ці сплески спати не давали.

На берег я її на руках тягнув, вона з сил зовсім вибилася. Приніс їй поїсти і спати спокійно пішов.

Не тут-то було! Тільки я почав дрімати, чую крізь сон дикі зойки. І такі вони жахливі, несамовиті! Думаю, о Господи! Що це, взагалі, може бути? Вилазю з намету : одне око в один бік, друге – в інший, де я – не розумію. Начебто все так, але щось не те.

Чи сняться чоловікам віщі сни: Віщий сон Чоловічі сльози

Вискочив на берег річки і бачу, що у воді б’ється крилами чапля. Я підскочив до неї, і що ти думаєш? Вона лапкою зачепилася за мій перемет. Волосінь разів десять навколо була обмотана. Як ця дурненька там опинилася? Як у перемет потрапила? На іншому березі річки затон з кущами, лататтям – всі чаплі там. Завмерли і дивляться на неї.

Коротше, розмотав я волосінь, випустив чаплю, а вона, злітаючи, мені крилом по обличчю і по голові зачепила… ось тут я і прокинувся!

-Так це все сон був?

-Що ти маєш на увазі?

-І про собаку і про чаплю?

-У тому то й річ, що – ні! Собака була, а чапля… Ти розумієш, це на сон не було схоже! Я потім згадував… там усе таке саме, як насправді, тільки не кольорове. Я ще тоді подумав, що світанок починається, тому так похмуро… я навіть не знаю, може це й не сон був, все так реально, просто я прокинувся в наметі? Розумієш?

-Розумію. Здається.

-Так я хотів запитати. Ти ж експерт зі снів. Що це все означає? Я, як і тієї ночі, не мозком, а чимось усередині себе розумію, що мені хочуть щось сказати…

Чоловічі сни: Віщий сон Чоловічі сльози

Вітьок пустив клуб тютюнового диму і, примруживши ліве око, втупився в мене. Не очікував я від нього такої чутливості. Напевно, спілкування з природою не минуло для нього даремно, і він зміг «подивитися на небо».

Цей вислів контактерів – онейронавтів..

Ви не помічали, що люди не дивляться на небо? Під ноги весь час дивляться або не вище лінії грудей. При спілкуванні – рівень очей співрозмовника. Все! Відірвати очі від землі й подивитися в небо, а якщо ще й зупинитися, завмерти й прислухатися до себе?! О! Цьому треба заново вчитися, як дітям ходити, говорити, читати…

На що нас перетворило наше життя? Чи ми самі винні, що дозволили йому з нами ЦЕ зробити? Насправді, ми стали до себе сліпо-глухо-німі.

Усе, що побачив Віктор, і що це означає, мені стало зрозуміло практично відразу, і не важливо, був це сон чи яв. Але ось чому це було в такій формі, з криками про допомогу?

-Слухай, вибач за нескромне питання, а ви з дружиною дітей не плануєте?

-А до чого тут діти?

-А до того, що дитина, яка до тебе зараз іде, просить у тебе допомоги.

-Це як?

-Просить дозволити їй народитися. Так розумієш? Дівчинка, донька просить у вас народитися.

-А чому дівчинка?

-Тому що – чапля. Не лелека, а чапля. І дівчисько це буде у вас золотою дитиною, у неї з тобою духовний зв’язок.

Вітьку пересмикнуло. Спочатку він зіщулився, потім затягнувся новою сигаретою і заусміхався.

-Слухай, два пацани в мене вже є, а от проти дівчинки я нічого не маю!

Минуло два тижні. Ми їхали з Вітьком у машині й розмовляли ні про що. Раптом він різко загальмував і відвернувся.

-Ти чого? – запитав я, витираючи каву, що розлилася по панелі автомобіля.

-Червоне на світлофорі, – відповів він, і знову відвернувся в інший бік.

Перед перехрестям стояв величезний рекламний щит із банером:

«МАМО, ДОЗВОЛЬ МЕНІ НАРОДИТИСЯ!»

-Свєтка вчора ходила аборт робити, – намагаючись вирівняти голос, пробурмотів Віктор і, ніби ненароком, зачепив рукавом щоку, по якій котилася сльоза…

Магікум Віщі сни