Кубла Хан Віщий сон Семюеля Колріджа. Влітку 1797 року, десь на Ексмурських кордонах Сомерсета і Девонширу, в самотньому будинку між Порлоком і Лінтоном, англійський поет Семюель Тейлор Колрідж сидів у саду, що тонув у спекотному мареві, гортаючи історичну книгу.
Це була не що інше, як Подорож Перчеса із записами Марко Поло про життя при дворі монгольського хана Кубилая в Ханбалику.
Рядок з книги про те, як імператор Кубла Хан наказав збудувати для себе прекрасний палац – взірець східної розкоші, все ніяк не складався в милозвучний вираз, і Колрідж, як особистість творча, поза своєю волею, трохи змінивши «Ксанаду» на «Ксанду», утворив вірш для відповідного звучання. І так, оповідь книги в перших рядках, поет переповів віршами, що відрізняються «гнучко модульованою інтонацією і мінливим ритмом». Після чого почалася містика…
Чи то здібності Семюеля, як особистості обдарованої та творчої, сприймати інформацію з підсвідомості, чи то прийом опіуму, як знеболювального засобу захворілим поетом, але тільки після тригодинного глибокого сну Колрідж прокинувся незаперечно переконаний, що за час сну він склав не менше двохсот строф поеми. Образи у сновидінні поставали перед ним у всій своїй речовій сутності, і паралельно з цим складалися самі собою божественні рядки, цілком без жодних зусиль.
Тут треба сказати, що все описуване постало перед Колріджем у всій своїй величній божественній красі, а саме той самий палац імператора.
Прокинувшись, поет узявся за перо, чорнило й папір і з пам’яті відновив і записав на одному подиху п’ятдесят чотири з двохсот строф, що прийшли уві сні.
У цей самий момент до нього зайшов слуга і повідомив, що до нього прийшов якийсь чоловік, який прибув із Порлока. Колрідж перервався, вийшов назустріч прибулому, але… виявилося, що нікого немає.
Форум снов - обсуждение онлайн
Практика осознанных сновидений В нашем канале Телеграм
Развить свои сверхспособности
Коли ж він повернувся, щоб продовжити записувати рядки, з жахом зрозумів, що не може згадати більше нічого! Сон розтанув, а з ним і решта поеми…
Як не намагався Колрідж відновити в пам’яті строфи чи скласти далі самому, на жаль, нічого так і не вийшло. Поема так і залишилася незавершеною. До сьогодні.
І якби не його друзі та сам Байрон, які вважали текст поеми досконалим, і вмовили Семюеля оприлюднити її в пресі, можливо, світ так і не дізнався б про цей божественний твір. Адже навіть незавершена, поема зайняла помітне місце в англійській літературі.
Однак це ще не все. Пізніше, у дев’ятнадцятому столітті випливла на світ давня легенда про монгольського імператора. Виявляється, Кубла – Хан наказав збудувати палац лише тому… що той привидівся йому в усіх подробицях у СНІ…
У країні Ксанад благословенній
Палац збудував Кубла Хан,
Де Альф біжить, потік священний,
Крізь імлу печер гігантських, пінний,
Впадає в сонний океан.
На десять миль огорожею стін і башт
Оазис плодородний оточений,
Садами і струмками він прикрашений.
У нім фіміам квіти струмують крізь сон,
І древній ліс, розкішний і печальний,
Блистить там повітряністю прогалин.
Але між кедрів, повних тишиною,
Розколина по схилу ниспадала.
О, ніколи під блідим місяцем
Так пишен не був той затишок лісовий,
Де жінка про демона ридала…
