Не вір словам...

Сон, у якому розвалилася обручка: здійснена історія

Не вір словам…

• Чому ти так упевнена, що він тебе щиро любить? – уїдливо кинула тітка, але я не хотіла відповідати їй таким самим тоном. Не могла вимовити ні слова у відповідь.

Якби я тільки знала…

Але яке “якби”? Навіть у найдивовижніших мріях не уявити те, що незабаром стало відомо.

Мені двадцять один, і я заміжня. Чоловік наче виростив мене сам. Ми зустрілися, коли мені було всього чотирнадцять років. Він не давав мені свободи, стежив за мною, виховував; якщо виїжджав – його друзі та родичі по черзі наглядали за мною.

Він балував мене подарунками і буквально носив на руках. Коли він приходив до мене і ми залишалися наодинці, його коліна підгиналися від хвилювання. Може просто покласти голову на мої коліна – і все… Його погляд божевільний, дихання частішає. І ця його фраза: “тільки не залишай мене”, яку він так втовкмачує, що вона стала для мене найтяжчим тягарем.

Якби я знала…

Я наче прокинулася з заціпеніння. Тітка питала? Ах так! Звідки я знаю про його любов?

• Він цілує щовечора мої пальці на ногах, – ледве чутно сказала я.

• Недивно.

У вухах шумить, перед очима біла пелена. Здається, наче ковпак накладено на мене. Люди кругом снують – радіють чи переживають; життям живуть… А я? Я зависла в польоті і все роздробилося на шматки переді мною. Не зрозумію навіть – чи живу я, чи все відбувається без мене?

У перші години після нашої розмови мені здавалося, що я помилилася або він просто пожартував. Можливо, це якийсь жарт? Але ні, це був не жарт. Тепер я живу з батьками; дім, який ми вважали нашим, уже не мій.

Які почуття найдивніші? Це було так несподівано! Я в замішанні – звідки все це взялося? Цей день починався як звичайно і минав без особливих подій до того вечора після роботи. Він зустрів мене як завжди: усміхнувся і поцілував, запропонував поговорити.

• Може, краще спочатку повечеряємо?

• Ні, давай поговоримо.

Я пам’ятаю кожну його фразу, кожне слово. Вочевидь, усе це глибоко закарбувалося в мені… Звісно ж, він почувається жахливо через те, що брехав мені, і більше так продовжувати не може й не буде. Ми маємо розлучитися.

Це було настільки непередбачувано! Ми не сварилися й не сперечалися. Навпаки – він щодня осипав мене ніжними словами, аж поки це не ставало дратівливим. Він буквально заціловував мене, завжди підвозив до дому своєю машиною і хвалив мене перед іншими людьми. Дарував подарунки та квіти.

І коли я виходила з дому того вечора, він сказав:

• Хотів би ти хоч ударила мене! Мені було б легше…

Звісно, не варто подяки! Я завжди радий допомогти тобі полегшити твої переживання. Ну гаразд, це вже моя турбота. Але як так вийшло, що я нічого не помітила? Не відчула?

Ось я лежала на ліжку у своїй кімнаті в батьків, обличчям до стіни, і єдине, що відчувала – це біль усередині. Мій погляд випадково впав на прекрасну ікону Богородиці без рамки; поруч були розкидані уламки деревин. Це точно був якийсь знак! Мама розповіла мені, що напередодні ікона впала і рамка пошкодилася. А може, ще щось сталося?

Так… Є один сон, який я не можу викинути з голови. Якесь сум’яття охоплювало мене після його пропозиції руки й серця – почалися приготування до весілля! Я була готова повірити в будь-які знамення, аби тільки отримати відповідь на своє запитання. Я просила у покійного дідуся вказати мені: чи слід виходити за ЦЬОГО чоловіка заміж? І тут мені приснився такий сон:

Зала закладу святкова з купою круглих столів – жодного довгого для молодят, а всі вони невеликі з білосніжними скатертинами і абсолютно порожні. Без їжі чи напоїв на столах… Усіх відвідувачів можна перелічити на пальцях однієї руки; майже немає нікого з близьких чи друзів. А я – у білій сукні нареченої. До мене підходить якийсь дуже повний чоловік: він важко дихає і хрюкає мов поросятко…

Ледве ми дісталися до середини зали і почали виконувати весільний вальс. Крок за кроком… Мій обранець, не витримуючи своєї ваги, втрачає рівновагу і починає падати, тягнучи мене за собою. Наше падіння було не простим – він перекинувся на одного із запрошених і стіл, придавивши обох.

У мріях це падіння здавалося нестерпно болісним і страшним… Таке ж почуття охоплює мене зараз, коли я лежу і дивлюся на безрамкову ікону Богородиці, а ВОНА дивиться на мене.

Чи помічали ви коли-небудь, що незалежно від вашого положення перед іконами, погляд ЇХНІХ ликів завжди стежить за вами?

Частина 2

Хвиля накочувалася за хвилею… Я не могла відірвати погляд від смужок піску, на яких весь час змінювався візерунок. Немає жодного повторення. Тисячі хвиль і тисячі нових візерунків. Вода манила. Море було чистим і прозорим. Я зайшла у воду й пірнула.

Занурення… і все як у сповільненій зйомці. Я опускаюся все глибше, вода ущільнюється, темніє, і дивитися крізь неї на сонце стає легко. Чим глибше я занурююся, тим більше усвідомлюю необхідність бачити сонце. Якщо я втрачу його з виду – кромішня темрява поглине мене.

Все! Стоп! Мені страшно й холодно, я хочу нагору! Мені важко.

Я піднімаю вгору руку, щоб почати гребти, відштовхнутися, і бачу свою обручку. Воно повільно зісковзує з пальця, зависає переді мною у воді й лопається. Кільце розвалюється на дві половинки й тоне по частинах у глибині. Цій крижаній безпросвітній чорній глибині…

Я прокинулася.

Було три години ночі. Січень. Холод і темрява так набридли. І цей вічно виючий за вікном вітер. Поруч похропує чоловік. Ось ми вдвох дома, а мені здається, я – одна. На “самому ділі” одна. Ні друг він мені, ні близька людина. Стільки років його знаю, а він мені чужий. І спільного між нами немає нічого: ні інтереси, ні друзі, ні захоплення – нічого.

Чому я з ним? Тому, що він так захотів. А чому я погодилася? Шкода його було.

Жалість – це не любов.

Кільце лопнуло уві сні. Це що означає? Мені треба піти від нього? Щось із чоловіком станеться?

Сон. Сон. Я пам’ятаю тебе!

Це було всього лише за день до нашого з ним розставання. І чому я дивуюся?

Наше підсвідоме влаштоване так, що воно щадить нас. Я ж зрозуміла тоді вночі о третій годині, що це означає. Просто вірити не хотіла. Баби – дурепи! Я зараз про себе. Чому? Я ж терпіти його не могла, запах не переносила, заміж іти боялася, навіть майбутній день наш спільний жодного разу собі не уявила. Чого я лізла в цей РАЦС? Коли ви вимовляєте слово “РАЦС”, згадуєте, що воно означає? Крім, звичайно, вальсу Мендельсона і заздрісних очей подруг. Увага! РАЦС – це РЕЄСТРАЦІЯ АКТУ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ.

Ще раз: АКТ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ.

І найчастіше це АКТ НЕСТАНУ.

Шлюби укладаються на небесах. Мені так подобається цей вислів. Він небом пахне.

Скільки мене намагалося зупинити моє підсвідоме. А я на гачок попалася: заміж! заміж!

Форум снов - обсуждение онлайн

Практика осознанных сновидений В нашем канале Телеграм

Развить свои сверхспособности

Дівчатка! Коли ж ми себе навчимося любити більше ніж їх?!

Бути жінкою – чарівний стан! Одна наша містична чарівна інтуїція чого варта!

Частина 3

Бути жінкою – це чарівний стан!

Що я так засмутилася? Повернемося в минуле.

Раз уже всі події сталися самі собою, так би мовити з волі небес, не погано було б подивитися:

• А що я сама в ЦЕЙ ЧАС РОБИЛА?

Дивно звучить? Нічого подібного.

Зустрічатися з ним не хотіла? Зустрічалася, шкода його було, він же так просив: “Не кидай мене! Тільки не кидай мене!” А в мене вік – най-най, коли можна і потрібно знайомитися, зустрічатися, закохуватися, розлучатися…

Ось прийшла студентська осінь – гуляй, скільки влізе! Компанії, друзі, хлопці з паралельних курсів один за одним побачення призначають, а я як дурепа остання: “не можу, я хлопця чекаю”. Як же тепер шкода, що ТОЙ час минув!

Зима. Сніг скрипить під ногами, всією групою курсу в парку, потім гуртом за місто на лижах: сало, багаття, вино гріє кров! А-а-а! Я хочу туди повернутися! Там наша юність була, і така відкритість перед життям, і так вірилося в усе найкраще!

А весна! О Господи! Як же все навколо голову крутить! І ми – такі свіжі, юні, красиві! Летимо по університетських сходових маршах – під ноги не дивимося. Тільки вперед! І погляди на собі ловиш, і дихання відчуваєш: і весни, і своє, і ось того хлопця, що з тебе очей не зводить.

Літо прийшло? Навіть сесія не могла його зіпсувати, якою б важкою не була. Парк, пляж, південь, танцпол. Довгі ноги, короткі спідниці, розгарячені в танці тіла… Спочатку всі роз’їхалися, потім з’їхалися. Набрид хтось за рік – забули, образи були – простили!

І привіт, наступний курс! Все знову по-новому. Життя йде, життя летить! Все що схопиш – все твоє.

А я це все бачила? Так, зі сторони – зі своєї пташиної клітки. Шкодую? Звісно! Ще як.

А чому мені шкода? Тому що це було чужою волею. Не моєю.

Я підтверджую ТЕОРІЮ ЗНАКІВ ПОДІЙ. На своїй історії. Власне, для цього вона й викладена.

ТЕОРІЯ ЗНАКІВ ПОДІЙ полягає в наступному:

Будь-який стан стосунків полягає в обставинах їх настання. Поясню просто.

УВАГА! Характер стосунків символічно закладений в обставинах моменту знайомства. Це працює не лише у випадках стосунків партнерів.

У моєму випадку ми познайомилися так: поїзд, загони школярів їдуть до Краснодарського краю. Ще на вокзалі помічаю хлопця, який поглядає в мій бік і нервово переставляє сумки. Я стояла мовчки і не розмовляла з мамою – образа на неї неймовірна. Попередні два дні я ридала так, що голова болить досі.

Я не хотіла їхати в цей табір. Була така нез’ясована тривога! А в мене аргументів, крім: “мені страшно. Я не хочу їхати” – жодних. Вона не поступилася, все одно відправила. Через шість років я точно так само ридала на весіллі. Коли заграла музика в РАЦСі, зробити з собою я вже нічого не могла.

У поїзді він сам підійшов і познайомився. З перших хвилин у мене була неприязнь до нього. Ось не подобається людина – і все. Манери, рухи, запах, та все! Питання задає, починаєш відповідати – біситься. Чого – не розумію. І приховати не може. Вискочить з купе – з дівчиськом якимось порже, та так щоб я бачила, потім заспокоїться – повернеться назад.

Минув час, він мені сам розповів про наші розмови в поїзді: якщо в мені було щось, до чого він “не дотягував” у його розумінні, він так мене ненавидів, що готовий був знищити мене. Будь-яким доступним йому способом: принизити, образити, зрадити, – головне було відчути себе господарем становища. Через два тижні в таборі я втомилася від нього так, що мріяла ступити ногою на рідну землю! Повернулася і порвала з ним будь-які стосунки.

Що тут почалося! Звідки тільки в мене каміння не летіло. Почалося справжнє цькування. Мене обзивали, ображали, а один особливо завзятий його друг навіть плюнув.

Як ви вже здогадуєтеся, уся наша історія потім повторилася не в мініатюрі. АЛЕ! МІНІАТЮРУ – повторила. Сценарій нашого знайомства став сценарієм нашого життя з обманом, зрадою та розставанням.

Зараз, знаючи цю таємничу ТЕОРІЮ ЗНАКІВ ПОДІЙ, я затамувавши подих слухаю кожне слово людини при першій зустрічі та згадую, і відтворюю в пам’яті всі деталі й обставини знайомства.

Простір подій матриці наших життів містить у собі КЛЮЧІ.

Вони – універсальні. Тобто принцип їхньої роботи – єдиний.

Якщо цей принцип розуміти – наше власне життя стане нам набагато ближчим і зрозумілішим.

Частина 4

Травневе ранкове сонце падало на ніжно зелені листки тополь. Від цього вони збільшувалися і здавалися об’ємною нереальною голограмою. Зараз до солов’я із сусіднього дерева приєднається його подруга, і від цієї солов’їної пісні в мене взагалі запаморочиться голова!

До РАЦСу ще хвилин п’ятнадцять іти. Треба буде зробити сумне обличчя, бо вигляд у мене буде ненормальний. Я все-таки розлучатися йду.

Ще тиждень тому я не уявляла собі, що так можу сприймати те, що сталося зі мною.

Я розлучаюся. Людина, яка присягалася мені в коханні до гробу – зрадила мене. Подруги, дізнавшись про моє розлучення, звичайно, поспівчували. Але. Очі ж не сховаєш. Усе більше були зайняті тим, щоб не видати свої справжні емоції. Одна тільки не стрималася. Спочатку почала сміятися, потім вибачатися. Нерозумно, звичайно, виглядала…

Те, що я тепер для подруг обдурена й покинута, в принципі нічого для життя не значить. Поговорять, та й забудуть. А от те, що я “розведенка” у мене в голові не вкладалося. І жодними нитками пришити я це до себе не могла.

А ще, як клубок у горлі стояла моя вірність і відданість. Кому вони були потрібні? Він, виявляється, і групівками не гребував. “Завестись” бідолаха не міг.

Добре, що в мене була можливість вволю і пожаліти себе, і поридати. І сім’я моя мене підтримала. І коли, нарешті, ліміт моїх сліз був вичерпаний, і я побачила, як на мене дивиться місяць у вікно і як “тягне” пробудженою Землею з відчиненого вікна, я подумала, що на нашій планеті зараз живе більше шести мільярдів людей і, навряд чи, така людина, як мій колишній, зможе затьмарити весь світ.

Будемо вважати, що мені треба було відбути повинність, і її термін підійшов до кінця.

Що тут розмірковувати, коли все вже сталося, як він був винен і який він негідник. Пройде багато років і ми з моєю подружкою, сидячи в барі, будемо обговорювати деталі вже її розлучення. І згадавши, про те, що я “перша почала”, вона здивовано запитає:

• Я не розумію, як ти змогла його простити?

На що я їй відповіла:

• А що тут розуміти? Я простила його, щоб “відпустити”. І щоб жити не минулим, а теперішнім і в майбутньому. Не його життям, а своїм. Якби я тримала свою ненависть і злість у собі, я б не змогла стати вільною і піти далі. А я просто про нього забула. Відпустила і забула.

Але я хочу повернутися в той травневий день, коли я йшла вулицею, підстрибуючи як дівчинка-підліток. Звичайно, мене турбувало моє майбутнє. І я дуже хотіла заглянути в нього…

І мені наснився мій чарівний, казковий і неймовірно прекрасний сон, за який я досі вдячна.

Ніч. Острів на широті екватора. Я йду пляжем і відчуваю ніжний золотий пісок. Мене ніхто не турбує, але зовсім не страшно від того, що я тут вночі сама. Я зупиняюся, щоб насолодитися цим моментом. І мені подобається все: і теплий бриз, і запах морської води, і пісок під ногами, і моя довга світла сукня…

Тут я згадую, що зі мною сталося. І що від переживань у мене вже болить серце, і мене починають душити сльози. Я повторюю подумки свої образи, а в цей самий час дивлюся на лінію горизонту. І така краса переді мною починає розгортатися і виглядом, і гамою відчуттів, що я забуваю про всі свої печалі.

Вода в морі починає відбивати світло зірок, наче дзеркало, і наповнюється таким відчуттям енергії, що я вся наповнююся цією красою. Її складно навіть передати словами. Я стою, як заворожена, і дивлюся на все це. І раптом прямо наді мною високо-високо в небі починає світитися яскравіше за інших зірка. Тепер я бачу тільки її… І вона летить до мене. Я забуваю про все, і крім неї нічого не бачу. Зрештою, вона опускається мені прямо в руку, і я прокидаюся з долонею, стиснутою в кулак так сильно, що від нігтів залишилися сліди.

З цього моменту для мене не існувало минулого. Тільки майбутнє. Я більше ні з ким не обговорювала тему свого розлучення, не скаржилася і не переживала. Я точно знала, що попереду. Але це вже зовсім інша історія.

Тлумачення символів із цього сну

Кільце у сні – символ союзу, зв’язку, зобов’язань. Обручка – це не просто прикраса. Це знак шлюбу, обіцянки, вірності. Якщо у сні кільце знімається саме, зісковзує з пальця – це вказує на те, що зв’язок слабшає, зобов’язання втрачають силу. Якщо кільце тріскається, розпадається на частини – це кінець союзу. Сон збувається.

Вода та занурення у сновидінні – це заглиблення в себе, у свої почуття та переживання. Чим глибше ви занурюєтеся, тим більше інформації про себе отримуєте. Але якщо ви втрачаєте сонце (світло, надію, орієнтир) – страх і темрява поглинають вас. У цьому сні учасниця занурилася у свої страхи, але побачила знак – кільце розпалося. Це було попередження.

Сон про весілля з порожніми столами та нареченим, що падає – це попередження про те, що шлюб буде порожнім і нестійким. Порожні столи – відсутність наповнення у стосунках. Наречений, що падає – він не витримає, впаде і потягне вас за собою.

Теорія знаків подій, яку описує учасниця, – це важливий принцип. Характер стосунків закладається в момент знайомства. Якщо ви відчуваєте тривогу, неприязнь, страх під час першої зустрічі – це знак. Підсвідомість уже знає, чим усе закінчиться. Не ігноруйте її сигнали.

Що робити, якщо ви побачили сон про розрив

Якщо вам наснилося, що кільце знімається, тріскається або губиться – це серйозний знак. Не ігноруйте його. Запишіть сон, згадайте деталі. Які були відчуття? Страх, полегшення, тривога?

Якщо сон супроводжувався негативними емоціями – можливо, ваші стосунки під загрозою. Якщо ви відчували полегшення – можливо, ви підсвідомо готові до змін.

Сни про розрив не завжди означають фізичне розставання. Іноді це кінець старого етапу стосунків і початок нового. Але якщо сон був яскравим, чітким і повторюваним – поставтеся до нього серйозно.

Щоб перевірити свої символи, зайдіть у додаток для тлумачення снів. А щоб вибрати правильний час для практики, звіряйтеся з Календарем снів. Якщо хочете глибше зрозуміти природу снів, читайте мою книгу “Віщі сни та усвідомлені сновидіння”.

Автор: Вікторія Соколова

Творець і засновник проєкту аналітики снів, автор книги “Віщі сни та усвідомлені сновидіння”